- брукування
- —————————————————————————————брукува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
брукування — я, с. Дія за знач. брукувати … Український тлумачний словник
брусок — ска/, ч. 1) Зменш. до брус. 2) Частина полудрабка – кожна з двох горизонтальних жердин, з єднаних щаблями. 3) Витесаний і відшліфований камінь для брукування центральних міських вулиць або важливої ділянки дороги (брущатки). 4) Невеликий… … Український тлумачний словник
брущатка — и, ж. 1) Матеріал для брукування вулиць; камені у формі брусків. 2) розм. Бруківка, вимощена цим матеріалом … Український тлумачний словник
булижник — ч. 1) род. а. Один камінь. 2) род. у. Середньої величини круглий камінь твердої породи; використовується як будівельний матеріал (головним чином для брукування вулиць); дикий камінь … Український тлумачний словник
шашка — I и, ж. 1) Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці. 2) тільки мн. ша/шки, шок. Гра на дошці, переділеній на 64 (іноді на 100, 144) світлі й темні клітини… … Український тлумачний словник
клінкер — (англ., нім.) Дуже міцна добре обпалена цегла, призначена для виконання фундаментів і склепінь, брукування шляхів чи підлоги виробничих споруд, зведення фабричних труб, облицювання каналізаційних каналів … Архітектура і монументальне мистецтво
шашка — 1 іменник жіночого роду для гри; плитка вибухівки; шестигранний брусок для брукування вулиць та шляхів шашка 2 іменник жіночого роду шабля рідко … Орфографічний словник української мови
брук — ку, ч. Рс. [1.] Камені у формі брусків, що служать для брукування доріг. [2.] Дорога виложена грубим каменем … Словник лемківскої говірки
костка — кы, ж. Пр. Брущатка у формі кубиків для брукування вулиць; що небудь у формі кубика … Словник лемківскої говірки